Приміщення другого корпусу жіночої повітової гімназії. Зараз важко уявляється цілісно, оскільки воно губиться у сучасній будівлі Хотинської ЗОШ І–ІІІ №5.
Забудова другого корпусу Хотинського жіночого повітового училища розпочалась у 1867 р. Нарешті, у 1875 р., приміщення було з помпою відкрите.
Загалом навчальний процес тут був взірцем освітнього простору того часу і справді вдало виконував свою функцію, яка була записана у його статуті: «виховання дівоцтва у дусі любові до свого краю, гуманізму та стриманості до різних народів та відданості Імператору та Вітчизні».
Проте у буремні часи перших двох десятиліть ХХ ст. заклад припинив своє існування. Нова румунська влада намагалася насаджувати своє освітнє середовище. Здійснення політики румунізації покладалося на зусилля різного роду товариств. На території Хотинського повіту діяло «Товариство для поширення румунської освіти та культури «Астра», яке використовуючи кошти платників податків, меценатів, а також талант румунського педагога-новатора Леоніли Чегуряну, відкрило в 1934 р. у цьому приміщенні Жіночу професійну школу.
Навчання велося за державний кошт, дівчата-студенти загалом ставали швеями, кухарями та робітницями по найму, але через прихід реакційного уряду маршала Антонеску заклад не зміг довго проіснувати і закрився ще до початку Другої світової війни. Однією з причин закриття було виявлення серед учнів підпільної організації «Червоний школяр», яка почала свою діяльність із 1930 р. На чолі цієї організації стояв Й. Кліщ, який згодом у часи війни був одним із очільників антинацистського руху у Франції.
Хотинська середня школа №5 розпочала свою роботу 12 квітня 1944 року відразу після визволення Хотина від німецьких та румунських окупантів. Навчальний заклад з ходу став взірцем «комуністичної організації освіти». Саме тут вперше почали діяти добре відомі старшому поколінню жовтенята, піонери та комсомольці. Українізація відбулася лише з приходом державної незалежності.
