Забудова приміщення розпочалась у кінці 20-х років ХХ ст. Румунська влада намагалася продемонструвати свою активну господарську діяльність. Але як це часто бувало, результат був зовсім протилежний. Будівництво здійснювалося за кошти експропрійовані (розуміємо вкрадені) у родин учасників Хотинського повстання та біженців, а також через податки землевласників.
Окремих підприємців, здебільшого євреїв, насильно змушували бути меценатами. Будували будинок місцеві жителі, яких насильно зганяла влада відробляти один день на користь держави. Матеріалом послугувала цегла з Хотинського цегельного заводу, які відбиралися із бракованого матеріалу, що не йшов на продаж та «облагороджувались» вже на місці. Будівництвом керував місцевий архітектор Флореску.
За таких умов забудова тривала десятиліття. Відкриття пошти відбулося 10 травня 1938 р. на честь Дня Румунії. Проте, через те, що до влади у Румунії прийшов войовничий режим маршала Антонеску, будівля одразу змінила своє призначення і стала військкоматом. У 1940 році тут розмістився відділок НКВС, а після повернення румун – відділок таємної поліції «сігуранци».
У часи голодомору 1946-47 рр. сюди звозили реквізоване зерно та сільськогосподарські продукти. З 50-х р. будівля знаходилася на балансі райспоживспілки, звідки згодом там розмістилася інкубаторна станція, що діє і понині.
